з Іспанії

спанієль

спанієль

Унамуно, Мігель де (1864, Більбао - 1936) - ісп. філософ, письменник. Закінчив ф-т філософії та гуманітарних наук Мадридського ун-ту (1884). Від 1890 р. обіймав посаду зав. кафедрою в Саламанкському ун-ті; у 1901, 1931, 1934 - 1936 рр. - ректор цього ун-ту. У 1924 - 1930 рр. перебував в еміграції; в 1931 - 1933 рр. - депутат кортес (ісп. парламенту). На ранньому етапі творчості У. нетривалий час був прихильний до ідей соціалізму і позитивізму. У філософському становленні зазнав переважного впливу К'єркегора, Паскаля, Ніцше, тяжів до екзистенціалізму. У центрі уваги У. - проблема не абстрактної людини чи людства, а конкретної людської особистості "із плоті і крові", що відчайдушно прагне до безсмертя. Не розум, а віра створюють підґрунтя для безсмертя З. гідно з У., людина перебуває у стані постійної напруги між розумом і вірою, що є джерелом пристрастей, агонії і боротьби "без надії на перемогу"; ця напруга породжує "трагічне відчуття життя". Бкзистенційна гострота сприйняття реальності позначилася на тлумаченні У. поняття "слова" не як абстрактного логосу, а як внутрішнього самовиявлення людини "із плоті і крові", акту неповторної індивідуальної самореалізації. Виявляв велике занепокоєння долею ісп. національної мови і культури, прагнув не стільки "європеїзувати Іспанію", як "іспанізувати Європу" у сенсі надання ісп. культурі світового значення.

[br]

Осн. тв.: "Про пуризм" (1895); "Життя Дон Кіхота і Санчо" (1905); "Про трагічне відчуття життя у людей і народів" (1913); "Дзеркало смерті" (1913); "Туман" (1914); "Нариси". У 7 т. (1916 - 1918); "Істинні арбітри: Іспанія проти Європи" (1925); "Агонія християнства" (1931).

n pl

кортеси (парламент в Іспанії та Португалії)

* * *

n; pl

1. n

1) ібер

2) мова стародавніх іберів

2. adj

іберійський; іспано-португальський

* * *

1) icт. ібер (представник племен, що населяли Іберію або Іверію); ібер (представник давніх племен, що населяли Іспанію е Португалію)

2) одна з мов древніх іберів

3) уродженець або житель Іспанії або Португалії

1. n

1) мішок, лантух

2) мішок (міра ваги)

3) міх, бурдюк (для вина)

4) сак (пальто)

5) іст. широка сукня

6) мантія; накидка

7) розм. спальний мішок

8) розм. постіль

9) розм. матрац

10) ав., розм. парашут (у ранці)

11) пограбування (захопленого міста); грабіж

12) (the sack) страта за батьковбивство

13) біле сухе вино (з Канарських островів, Іспанії)

14) pl широкі штани

2. v

1) класти (зсипати) у мішок

2) націджувати (у міх вино)

3) розм. перемогти (у змаганні)

4) розм. увільняти (з роботи)

5) давати відставку, підносити гарбуза (залицяльникові)

6) розм. привласнювати, прибирати до кишені

7) грабувати

8) віддавати на пограбування; плюндрувати (захоплене місто)

* * *

1) мішок, лантух; cл. мішечок, пакет

2) мішок ( міра ваги)

3) міх для вина; бурдюк

4) сак (пальто; sack coat)

5) icт. широка е вільна жіноча сукня; сукня-сорочка; трен, шлейф; мантія

6) cл. спальний мішок; постіль; матрац

7) aв.; cпeц. парашут ( у ранці)

8) мішок з ключками ( гольф)

9) cпopт. база ( бейсбол)

10) icт. ( the sack) утоплення в мішку

1) класти, зсипати в мішок

2) націджувати ( у міх вино)

3) cл. перемогти ( у змаганні)

4) звільняти

5) привласнювати

1) спанієль (порода собак)

2) низькопоклонник; підлабузник

* * *

1) спанієль ( порода собак)

2) низькопоклонник, підлабузник

1) icт. ібер (представник племен, що населяли Іберію або Іверію); ібер (представник давніх племен, що населяли Іспанію е Португалію)

2) одна з мов древніх іберів

3) уродженець або житель Іспанії або Португалії

1. іспанізм

2. рух за зближення з Іспанією (в Латинській Америці)

Ортега-і-гассет, Хосе (1883, Мадрид - 1955) - ісп. філософ. У 15-річному віці вступив до Мадридського ун-ту; потім продовжив освіту у Ляйпцигу, Берліні, Марбурзькому ун-ті (під керівництвом Когена). У 1911 - 1952 рр. - проф. метафізики у Мадридському центральному ун-ті. 1923 р. заснував ж. "Revista de Occidente", який справив великий вплив на ісп. культуру. 1948 р. заснував у Мадриді Ін-т гуманітарних наук. О. прирівнював філософію до інтелектуального героїзму, позаяк тільки для неї суттєвим елементом пізнавальної діяльності є припущення про непізнаваність свого предмета. Парадоксальне філософування, проте, неможливе без первинної очевидності, якою стає для мисленика його власне життя, пов'язане із цілим світом та з персональним ставленням до нього Н. а засадах радикального критицизму й перспективізму О. здійснює антропологічно зорієнтоване (співзвучне "філософії життя", феноменології, екзистенціалізму) переосмислення класичної раціоналістичної спадщини; результатом було створення концепції "раціовіталізму" ("життєвого розуму"). Взаємодію людини й суспільства О. розглядав крізь призму особистісної відповідальності. Найрадикальнішим О. вважав поділ людства на два типи: тих, хто до себе суворий і вимогливий, не уникає праці й обов'язку, і тих, хто схильний до самозакоханості й самопотурання, не прагне до самовдосконалення ("пливе за течією"). У праці "Бунт мас" О. протиставляє людей, спроможних на зусилля або шляхетство (вони керуються вимогами, а не правами, здатні на життя, що безугавно себе перевершує, пориваються від старих досягнень до нових обов'язків), та юрбу - множинність людей без певних чеснот, просту кількість, що перетворилася на соціальну ознаку безособового "загального типу". За О., "людина-маса" (на противагу людині-індивідуальності) - відмітна ознака новітнього часу, що становить істотну загрозу правовому, громадянському суспільству (це підтвердила практика тоталітаризму XX ст.). На цій підставі О. розмежовував демократію та лібералізм: перша відповідає на державно-правове питання: "Хто має здійснювати політичну владу?", а друга: "Якими мають бути межі політичної влади?"; відтак - можна бути великим лібералом і зовсім не демократом та навпаки ("Есе про Іспанію"). На засадах принципу індивідуальності О. витлумачує культуру (та кризу сучасної культури, котрій бракує спонтанності й життєвості). Наріжною проблемою для філософії є, за О., те, що, заміряючись збагнути універсум, вона не знає, чи є справді він універсумом, а чи мультиверсумом ("Що таке філософія"). "Раціовіталізм" О. націлений на осягнення якісного розмаїття виявів буття та світоглядний плюралізм.

[br]

Осн. тв.: "Легкодуха Іспанія" (1922); "Дегуманізація мистецтва" (1925); "Бунт мас" (1929); "Ідеї і переконання" (1940); "Два прологи" (1945); "Статті про Веласкесаі Гойю" (1950); "Що таке філософія" (1957).

банк., міжторг. євро

офіційна спільна валюта 11 країн Європейського Союзу з 1 січня 1999 р., що прийнята Австрією, Бельгією, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною, Португалією, Фінляндією, Францією; ♦ спочатку торгівля євровалютою велася електронно, а з 2002 р. банкноти і монети були випущені в обіг

═════════□═════════

euro-zone countries країни єврозони; euro-zone governments уряди єврозони; euro's launch випуск євро; to adjust for the euro урегульовувати/урегулювати курс євро; to deal in the euro торгувати євро; to launch the euro випускати/випустити євро

* * *

банк., міжторг. євро

офіційна спільна валюта 11 країн Європейського Союзу з 1 січня 1999 р., що прийнята Австрією, Бельгією, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною, Португалією, Фінляндією, Францією; ♦ спочатку торгівля євровалютою велася електронно, а з 2002 р. банкноти і монети були випущені в обіг

═════════□═════════

euro-zone countries країни єврозони; euro-zone governments уряди єврозони; euro's launch випуск євро; to adjust for the euro урегульовувати/урегулювати курс євро; to deal in the euro торгувати євро; to launch the euro випускати/випустити євро

* * *